Головна Новини благочиння Свято Благовіщення. Початок нашого спасіння.
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Свято Благовіщення. Початок нашого спасіння.

Добавлено: середа, 06 квітня 2016, 12:05

     Свято Благовіщення Пресвятої Богородиці здавна було одним з улюблених свят українського народу. Навіть «птах гнізда не звиває цього дня» - казали наші благочестиві предки. У цей день Діва Марія почула радісну звістку небесного посланця про те, що Вона обрана стати Матір'ю Спасителя світу.

«Радуйся, Благодатна, - Привітав Її Ангел, і ці слова були по суті першим доброю,«благою» звісткою для людства після того, як воно порвало свій зв'язок з Богом у результаті гріхопадіння. З моменту явління Ангела Пречистій Діві починається нова, світла сторінка в житті людства.

Подія Благовіщення



Про явлення Ангела Гавриїла Діві Марії оповідає тільки один євангелист, святий Лука, в першій главі написаного ним Євангелія. ( Луки, 1. 26-38).

Наведемо тут його розповідь з короткими поясненнями. У шостий місяць після зачаття Єлизаветою св. Іоанна Хрестителя Ангел Гавриїл, або Архангел, як прийнято його називати, (назва Архангел - вищий ангел) був посланий Богом у маловідоме галілейське містечко Назарет до діви Марії, що заручена з чоловіком на ім'я Йосип. Читачеві варто звернути увагу на те, що євангелист Лука не говорить: «До діви, що вийшла заміж,» але до «зарученій з мужем» тому, що Діва Марія тільки формально, з точки зору закону, вважалася дружиною Йосипа, але не була його дружиною в дійсності. Давній переказ пояснює, чому це так вийшло. Ще до народження Марії, її батьки, тоді бездітні, Іоаким і Анна, дали обітницю Богові що у разі народження у них дитини вони присвятять її на служіння Богу. На старість Бог послав їм дочку, яку вони назвали Марією. Коли Марії минуло три роки, батьки виконуючи свою обітницю, віддали Її на виховання при Єрусалимському храмі. Живучи тут десять років у атмосфері молитви і богомислення, юна Марія так полум'яно полюбила Бога, що вже за власним бажанням вирішила повністю присвятити себе Йому і дала обіцянку не вступати в шлюб. Коли Марії виповнилося 14 років, Вона вже не могла залишатися при храмі, але повинна була або повернутися додому до батьків або вийти заміж. Однак, Її батьки вже померли за кілька років до цього. Первосвященик, знаючи про Її обітницю дівоцтва і бажаючи Їй допомогти здійснити Свій намір, формально заручив Марію пристарілому чоловікові на ім`я Йосип, відомому своїм праведним життям. У той час Йосип був вдівцем і мав від першого шлюбу чимале сімейство. Жив він в Назареті, що знаходився в південній частині Галилеї, де працював столярем (Мф. 13:55-56). Так, добрий старець Йосип погодився опікуватися над юною Маріею. Обидва вони були нащадками царя Давида і чекали пришестя Месії.

Але повернемося до євангельського оповідання. З'явившись Діві Марії, Ангел Гавриїл привітав Її: «Радуйся, Благодатна, Господь з Тобою!» «Благодатна» означає здобувша особливу любов і ласку Божу. Явлення Ангела і його надзвичайні слова збентежили Марію, і Вона стала роздумувати про їх значення. Заспокоюючи Її, Ангел пророкує Марії про народження від Неї Сина, Який буде великий і Сином Всевишнього назветься. Господь дасть Йому престол Його батька Давида, і Він запанує в домі Якова, і царюванню Його не буде кінця.

Свята Марія, бажаючи залишитися Дівою, в подиві запитує Ангела: «Як це буде (що я стану Матір'ю), коли мужа не знаю?» Ангел заспокоює Її, пояснюючи, що Її обітницю не буде порушено, тому що Вона народить Сина надприродним чином , без чоловіка. Дух Святий зійде на Ню і «Сила Всевишнього осяє її», тобто Сам Син Божий зійде в Її утробу. Пресвята Діва не зажадала від Ангела доказів, але сам Ангел Гавриїл, на підтвердження істинності своїх слів, вказав Їй на Єлизавету, що зачала пророка Іоанна Хрестителя в глибокій старості, по волі Божій. Адже для Бога немає нічого неможливого. Діва Марія, бачачи в усьому цьому волю Божу, смиренно відповіла: «Я раба Господня. Нехай буде мені по слову твоєму. "

Добровільна згода Діви Марії стати Матір'ю Месії був абсолютно необхідна для втілення Сина Божого, тому що Бог завжди оберігає дар свободи волі, яким Він наділив людину. Моральна свобода - це найцінніша властивість, яка вивищує нас над бездушною природою і над тваринним світом. Без неї ми були б чимось на зразок запрограмованих роботів, нездатних морально удосконалюватися. Будучи ж морально вільними, ми можемо духовно зростати, вдосконалюватися і, таким чином, уподібнюватися нашому Творцю. (На противагу Богу, диявол прагне позбавити людину богоподібної властивості волі; він намагається поневолити людину - спочатку морально, а потім і фізично). Таким чином, після вільної згоди Діви Марії Дух Святий осінив Її, і відбулася у цей момент найбільша таємниця, незбагненна, фактично, навіть ангелам: Невмістимий, неприступний і вічний Господь зійшов у дівочу утробу і, не спопеливши її, прийняв від неї людську природу, що складається з тіла і розумної душі. Подальший розвиток Плоду в дівочій утробі відбувався за звичайними законам природи, і Діва носила в собі Немовлятко, до дня Його народження у Вифлеємі.

Значення



У день явлення Архангела Гавриїла Діві Марії виповнилося древнє пророкування пророка Ісаї про те, що Діва прийме в Своїй утробі і народить Сина, що Його назвуть Еммануїл, що значить з нами Бог (Іс. 7:14). У цей день Бог вселився в утробу Діви і став людиною, щоб звільнити світ від гріха і влади диявола. Чудо зачаття передвічного Немовляти не можна збагнути; воно - таємниця благочестя, доступна тільки вірі (1 Тим. 3:16). У явленні Архангела Гавриїла Діві Марії Церква бачить «спасіння нашого початок». Благовіщення це - перший промінь ранкової зорі після довгої томливої ночі. З початку Благовіщення Бог почав наближатися до, стомленого в очікуванні, людства. Пройде час,за законами природи девять місяців,і людство зустріне народженого Месію і ангели сповіщать бідним пастухам, а в іх лиці і всім нам, -«Слава в вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління». «Слава Богу» - несла в своєму серці Діва Марія і - «мир землі» за це обіцяв Їй Спаситель.

У обережності, з якою Діва Марія поставилася до привітання і обіцянки Ангела Гавриїла, святі отці Церкви бачать ознаку великої чесноти, що зветься «розважливістю» (або «міркуванням»). Протиставляють вони мудру обережність Діви Марії, легковір’ю Єви, яка необдумано послухалася поради диявола, який прийняв образ змія, і замість щастя знайшла горе.

Явлення Ангела Діві Марії обрамлено двома подіями: зачаттям Іоанна Предтечі та відвідуванням Пресвятою Дівою Марією праведної Єлизавети. Під час цих відвідин, св. Іоанн Предтеча, ще не народжене шестимісячне утробне немовля, перший вітає Пречисту Діву своїми рухами в утробі Єлизавети. У цей момент удостоюється Святого Духа і праведна Єлизавета і вигукує: «Благословенна ти між жінками і благословенний плід лона твого», і потім додає - «і звідкіля мені це, що прийшла мати Господа мого до мене!» (Лк. 1:43). Тут праведна Єлизавета почала своє вітання тими ж словами, якими закінчив своє вітання Архангел Гавриїл. З цих привітальних слів створилася та дивовижна молитва, яку ми так часто чуємо в храмі: «Богородице Дево! Радуйся, благодатнаяМарие, Господь с Тобою, благословенаТы в женах и благословен Плод чреваТвоего,яко Спаса родила еси душ наших."

Перше слово вітання Архангела Гавриїла було - «Радуйся». І свято Благовіщення є перш за все свято тихої, небесної, радості! Радості з приводу примирення з Богом і повернутої на землю благодаті. Разом з тим, Благовіщення є свято торжества смирення, чистоти і непохитної віри у всемогутність Божу і безмежну Любов Бога до гинучої людини.

З цього свята, «початку нашого спасіння», починається те джерело «живої води», яке пізніше перетворюється в широку річку і, нарешті, в безмежне море новозавітних чудес, таїнств і Благодаті Святого Духа. Благовіщення - свято єднання Неба і землі, коли Небо спускається на землю і поєднується з нею. Приказка, яка стверджує, що на Благовіщення навіть пташка гнізда не звиває, алегорично закликає нас у цей день відкласти повсякденну суєту і спрямувати свої помисли до Неба, до радісного спілкування з Богом.

Свято Благовіщення в нашій Православній Церкві належить до так називаємих «непередвижних» свят. Тобто свято Благовіщення завжди припадає на одне і те саме число – 7 квітня за новим стилем або 25 березня за старим стилем. Але якщо подивитися на відношення до Пасхи та Великого посту, то Благовіщення припадає в дуже різні періоди (седмиці) Великого посту. Дуже рідко, але це свято може випасти і на саму Пасху, і після неї, і на Страсний тиждень, і на Вербну Неділю. Взагалі свято Благовіщення може припадати на період між четвергом третьої седмиці Великого посту та середою Світлої Седмиці.

Ось і цього року Благовіщення припадає на дещо незвичайний день, а саме на Неділю третю Великого посту, неділю Хрестопоклонну. Тому Богослужіння цього дня буде в собі поєднувати і святкову службу Благовіщення, і торжественне винесення Чесного Хреста на утрені.

Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck