Головна Статті Стрітення Господнє.
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Технічна підтримка:
Стрітення Господнє.

Добавлено: субота, 16 лютого 2013, 11:00

     Стрітення ГНІХ також є днем, приуроченим для богопосвячених осіб. Хто вони, ті люди, що посвятили своє життя Богові? Це звичайні люди, котрих кличе Господь Бог до свого служіння. У Святому Письмі Нового Завіту читаємо: "Потім вийшов на гору й покликав тих, що їх сам хотів..." (Мр З, 13). У Старому Завіті бачимо багатьох осіб, котрих Господь Бог закликає до свого служіння, як-от патріархів, пророків, суддів, царів, а також священиків: "Ви будете в мене царством священиків, народом святим" (Вих 19, 6). Від певних людей Господь хоче, аби вони служили Йому, і кличе їх до служіння без жодної їхньої заслуги.

     Подія, що трапилася під час принесення Ісуса Христа в сороковий день до єрусалимського храму, проливає ясне світло на життя осіб, що посвятилися служити Богові. Пречиста Діва Марія і святий Йосиф відразу, після того як сповнилися приписані дні для очищення, принесли Ісуса Христа до храму - так, як вимагав закон Мойсея, хоч вони могли цього не робити, тому що Він - Ісус - правдивий Бог, вищий понад усякий закон. Цей припис не стосувався Його особи, але Він не хоче відрізнятися від людей, а бути "подібно як ми, крім гріха" (Євр 4, 15). Не зволікали святий Йосиф і Марія із часом, не відкладали на пізніше, а старалися бути точними відносно приписаного часу. Пречиста Діва Марія не вимагала, щоб її пропустили, не проголошувала, що це Божий Син і годиться дати Йому перше місце, аби обряд відбувся без очікування. Ні. Вона покірно чекає, коли настане її черга, аби сповнити приписаний закон.

     Святе Письмо також звертає увагу на двох осіб, котрі перебували у святині під час пожертвування Ісуса Христа, а саме старець Симеон і пророчиця Анна. Про старця Симеона написано, що він був чоловік праведний і побожний. Був людиною поважних років, і Святе Письмо згадує, що Святий Дух, що був на ньому, відкрив йому, що він не помре "перш ніж побачить Христа Господа". Симеон, котрий очікував приходу Спасителя, мав відповідні чесноти - слово "праведний" означає, що він мав їх у належному ступені. Виконував свою послугу так, як було потрібно. Можливо, його служба не була вели-' кого масштабу, але найменшу послугу, котра була йому визначена, він виконував сумлінно і праведно. Виконував не тому, що доручила влада святині, а тому, що він своєю пам'яттю завжди стояв перед Господом і виконував все з любов'ю до Бога.

     Інша праведна особа, котра була присутня у святині, - побожна жінка Анна, котра була дуже похила віком: після сімох років подружнього життя прожила в молитвах та постах при святині вісімдесят чотири роки. Ця жінка, мабуть, мала помешкання в місті, але рідко бачила його, тому що залишалася завжди при святині. Її не знали при Іродовому дворі, але вона була відома своїм перебуванням у храмі і тримала добрий зв'язок із Богом, своїм Творцем. Анна розуміє своє завдання - молитися і провадити життя, поєднане з Богом. Ці дві душі Господь приготовляв довгими десятиліттями для єдиного акту, для одного чину - бути присутніми під час пожертвування свого сина у святині. Їхнім завданням було не навертати поган на правдиву дорогу ані не збирати плодів навернення інших людей - вони були покликані стати свідками години, коли Господь хотів об'явити свого Сина людям.

     У служінні Богові не важить, яку посаду обіймаємо, скільки галасу вчиняємо навколо себе, важить, аби ми були подібні до Симеона й Анни, які виконали своє завдання найдокладніше

     Уявімо, скільки тисяч жертв принесено в Єрусалимській святині від часу її спорудження, але жодна жертва не була така досконала, покірна й незвичайна, як ця, що здобулася із серця Пречистої Діви Марії. Стараймося наслідувати Пречисту Діву Марію у виконанні наших послуг, аби не гнатися за популярністю і визнанням світу чи нашої спільноти, але покірно і з великою увагою виконуймо наші найменші завдання. Колись станеться так, що це найменше, котре було виконане з любові до Бога і, може, ніким не зауважене, стане великим й обернеться нагородою та визнанням у Бога.

     Чудовий приклад показують нам святі Симеон і Анна, котрі радо уступають місце іншим, що приходять після них, - молодшим, які займають їхнє місце. Вони прекрасно розуміють, що їм слід маліти, а тим, хто приходить після них, треба рости. Невелика річ - розуміти певні правди нашого життя і наших приписів, але велика річ виконати те, що вимагається від нас, а ще більша - коли розуміємо і допомагаємо молодшим духовно зростати і йти вперед у богопосвяченому житті. Нехай приклад осіб, що зібралися навколо Ісуса в єрусалимській святині, принесеного сорокового дня як жертва Богові Отцеві, заохочує нас бути вірнішими Господові в нашому покликанні. Хай наша жертва буде завжди мила Богові.

Підготував: свящ. Микола Одукалець

За достовірність даної інформації, відповідальність несе автор!!!
Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck