Головна Статті Проповідь на неділю Фомину.
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Технічна підтримка:
Проповідь на неділю Фомину.

Добавлено: неділя, 22 квітня 2012, 14:40

     Дорогі браття і сестри!

    «Того дня, першого на тижні … прийшов Ісус, і став посередині, та й промовляє їм: мир Вам!»(Ін.20,19). Цими звичайними словами вітав Господь апостолів після Свого славного воскресення. Смерть Господа наповнила їх страхом, вони замкнулися, щоб не попасти до рук ворогів, але Христос являється їм і каже: «Мир вам! Не бійтеся, бо ще перед розпяттям Моїм Я сказав вам: «Так сумуєте й ви тепер; але Я побачу вас знову, і серце ваше радітиме, і ніхто радості вашої не відійме!»(Ін.16,22). Ці слова тепер підтверджую ділом, приношу вам мир. Мир той маєте вже тепер у вашій совісті, бо боретеся за правду, за віру в правдивого Бога, бо вступаєте в боротьбу із світом зіпсованим і грішним, бажаючи вивести його на шлях правди і добра».

     «Мир вам!» - каже Христос і до нас, дорогі мої, і благовістить нам тими словами найбільше щастя, яке людина може осягнути. Тут мимовільно пригадується нам урочиста хвилина, коли при народженні Спасителя ангели вітали людей також тими першими словами миру: «Слава Богові на небі, і на землі мир, у людях добра воля»(Лк.2,14). З цього всього ми пересвідчуємось, що мир є для нас найбільшим і найсвятішим добром, бо інакше Ісус Христос по Своєму воскресінні, а ангели при Його народженні бажали б нам якогось іншого добра, а не миру і спокою. Якщо ж мир є найбільшим і найсвятішим добром, то ми повинні той мир любити і старатись, щоб він ніколи не був порушений.

     Мир вам, тобто щасливі ті, хто має спокій душі. Бо дійсно, що людину більше може ощасливити, як спокій душі. Які ж щасливі були апостоли, коли їхні душі наповнював той самий спокій. Щасливі і ми, якщо той мир у нас перебуває! Немає такої людини, яка б не бажала мати мир в душі своїй.

     Отже, обміркуймо нині, в чім полягає мир душі, і як ми його можемо осягнути або втратити. Навіть язичники дивувалися доброчесності давніх християн. Але наскільки кращою є душа миролюбна й лагідна перед Богом! Дух Святий про таку душу говорить: «Трьома я оздобилась і стала прекрасно. Перед Господом і людьми: це – однодумність між братами і любов між ближніми, і дружина і чоловік, які згідно живуть між собою»(Сір.25,1-2). У такій душі Бог перебуває і обдаровує Своїми благодатними дарами. «Душа вільна від гніву є храмом Святого Духа, Святої Тройці », - говорить преп. Ніл. Цю істину стверджує і ап. Павло, коли, закликаючи нас до миру і згоди, повчає: «І мир Божий, що вищий від усякого розуму, нехай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі… і Бог миру буде з вами» (Флп. 4,7-9). Про це ж говорить Сам Господь: «Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться».

     Якщо ж, браття і сестри, в душі людини миролюбивої і лагідної Сам Бог перебуває, якщо така людина, як говорить Господь, то ніхто не заперечить, що мир і лагідність роблять людину щасливою духовно і тілесно в цім житті і в майбутнім.

     Миролюбність і лагідність роблять людину достойною Божого милосердя. «Якою мірою будете міряти, такою відміряють і вам»(Мк.4,24) – говорить Господь. Але справді людина миролюбна і лагідна бачить у кожному, і навіть у своєму ворогові, ближнього, котрого слід любити. Для цієї любові, щоб не порушити миру, прощає вона іншим образи, за зло відплачує добром і цим заслуговує Боже милосердя, прощення власних гріхів; на ній сповнюються слова Спасителя: «Прощайте, і прощені будете».

     Миролюбність і лагідність допомагають нам у виконанні наших християнських обов’язків. Там, де панує згода і спокій, там не має дороги гріхам і спокусам, які мають своїм джерелом гнів і злість. У таких сім’ях легко зберігається взаємна любов і подружня вірність, прищеплюється в серцях дух правдивої побожності, синівської любові і прив’язаності. Миролюбність і лагідність приносять радість і Боже благословення в наші домівки. Всі, хто живе в такій домівці, відчувають себе задоволеними й щасливими і не бажають собі іншої долі. Таким людям чужі смутки і нещастя, які викликають гнів, злість, сварки, випливаючи з того всього незадоволення. Такі люди часто не знають інших нещасть, бо вони при взаємній згоді всім задоволені і працьовиті, а з цього, власне, починається дочасне щастя кожної людини; крім того, таких людей охороняє Бог, як про це говорить св.ап. Петро: «Ухиляйся від злого та добре чини; шукай миру й досягай його, бо очі Господні – до праведних, а вуха Його – їхніх молитов»(1 Пет. 3,11). А коли на таку родину падає яке нещастя, то всі разом несуть того хреста і полегшують його спільно. Так, дорогі мої, в тій родині, де є мир і згода, навіть велике терпіння є не таким великим, тоді як там, де панує неспокій і ворожнеча, навіть велике щастя не розвеселить людину.

     Уявляю собі людину щиро побожну, яка в усьому вбачає провидіння Боже і має сильну віру і надію, що прийде час, коли Бог її потішить і зітре сльози, вона мовить тоді з апостолом: «Я страждаю так, але не соромлюся. Бо я знаю, в кого увірувала, що має він силу зберегти на той день запоруку мою»(1 Тим.1,12). Так, побожні християни, якщо не хочемо бути сумними і безнадійними, то в житті будемо богобоязливі, підготовляймо собі мир, зберігаючи чисту совість, бо лише чиста совість і невинність серця можуть дати людині спокійне і щасливе життя.

     Миролюбність і лагідність допомагають нам мати любов і повагу серед людей. Не лише діти, сердечно прив’язані до миролюбного батька, до спокійної та поважної матері, але також сусіди і всі люди дивляться на таку родину з правдивою повагою. При цьому миролюбність і лагідність зміцнюють наше здоров’я і подовжують наше життя. Це ґрунтується на загальнолюдському досвіді.

     Я розповів вам, браття і сестри, яким недоречним перед Богом і людьми є гнів, який шкідливий і згубний він для нашого земного і вічного щастя. У той же час, якими похвальними є миролюбність і лагідність, які багаті їхні плоди і в цьому житті, і в майбутньому. То ж з щирим серцем приймімо слова Господні: «Мир вам!»; і щиро полюбімо мир як джерело щастя, викинемо з наших сердець усякий гнів і ухвалимо завжди бути лагідними і спокійними. При наших зусиллях і божій допомозі ми зможемо виконати цю ухвалу. Гнів стане нам цілком чужим, а лагідність зробить зробить нас справжніми послідовниками Ісуса Христа, Котрий закликає: «Навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покірливий, - знайдете спокій душам вашим»(Мф.11,29). Амінь!

Підготував: митр.прот. Василь Ковальчук

Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck