Головна Проповіді Тиждень перший Великого посту - Торжество Православ'я
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Технічна підтримка:
Тиждень перший Великого посту - Торжество Православ'я.

Добавлено: субота, 19 липня 2013, 20:15

     В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

     В день Торжества Православ'я ми святкуємо церковну подію: завершення епохи семи Вселенських соборів. На сьомому Вселенському соборі був проголошений догмат про ікони, який говорить нам, що, ставши людиною, Бог став зображуваним, що втіленням Своїм невидимий, незбагненний Господь придбав людський образ, і що образ Божий може бути відображений лініями і фарбами; не як портрет, а як внутрішній, таємничий образ Божий, пізнаний, пережитий, знаний в Церкві.

     Як це дивно: у Бога - образ, і цей образ ми можемо споглядати; та перед іконою, яка виражає церковний досвід, церковне знання про Бога, ми дійсно можемо схилити коліна з любов'ю, з благоговінням, з ніжністю. Бог став одним із нас, не перестаючи бути незбагненним, великим Богом, самим Життям, самою Святістю, самим незбагненним. І разом з цим по-новому освітлюється слово Старого Завіту про те, що ми створені за образом Божим; кожен з нас - ікона. Як це дивно! Дивлячись один на одного, так само, як коли ми дивимося на ікону, ми можемо поглядом віри, поглядом любові, поглядом богошанування побачити образ Божий.

     Є в Новому Завіті слово про те, що нам треба віддавати кесарю кесареве і Богу - те, що належить Богу. Сказано було це слово, коли Спасителеві Христу був представлений динарій з відбитим обличчям, образом римського кесаря, і Він відповів: віддавайте те, на що лягла печать світу, печать влади, печать землі, тим, кому це дорого; а Богу віддавайте те, що відображене Його печаттю ... І кожен з нас - образ Божий, на кожному з нас ця печатка, яка робить нас Божими, і цього ми не можемо віддати нікому - тільки Богу.

     І сьогоднішнє свято ікон говорить нам не тільки про рукописані ікони, не тільки про те, що Бог зобразимий, що Бог став людиною і у Нього людська подоба і образ; але говорить також, як нам треба ставитися до того, що кожен з нас - свята ікона Божа. Як повинні ми ставитися до себе і один до одного, якщо тільки ми це розуміємо, якщо тільки ми можемо про це згадати! Бувають ікони осквернені, зневажені, знівечені людською злістю; та ці ікони нам робляться такими дорогими, немов це ікони-мучениці; ці ікони нам хочеться оберегти, оточити любов'ю, охоронити, тому що вони так постраждали від людської неправди ... Так і ми повинні дивитися один на одного, коли людину знівечив гріх, коли людина поранена, коли так важко в ньому бачити красу і славу Божу; тоді нам треба глибоко вдивитися в цей святий і спаплюжений образ, тоді-треба докласти усю працю , всю любов, все благоговіння наше, щоб ця ікона, не на дереві написана, а в душі людини, в зовнішності і в образі його, очистилася, зцілилася, знову освятилася, стала іконою на славу Божу.

     І ось, вступимо сьогодні в другу седмицю Великого посту, в кінці якої святий Григорій Палама буде проголошувати славу людини, буде говорити, що Божа благодать, що живе в людині, почиває в ній, торкається її, зцілює, витворюючи її новою, що ця благодать - Сам Бог,що вселився в нас. Як благоговійно повинні ми дивитися один на одного, як трепетно і благоговійно ставитися один до одного, незважаючи на наші немочі, слабкості, гріхи, бо ми - образ: спаплюжений, проте, освячений.

Амінь.

Підготував: прот. Віталій Петрюк.

Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck