Головна Проповіді Проповідь в 6 неділю по П’ятидесятниці
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Технічна підтримка:
Проповідь в 6 неділю по П’ятидесятниці.

Добавлено: субота, 14 липня 2012, 20:35

     В імʼя Отця і Сина і Святого Духа!
     Слава Ісусу Христу!
     Дорогі брати і сестри!


     Численні хвороби, осягають нас і наших ближніх, вони свідчать про наші численні душевні немочі, маловір'я, малодушність, слабохарактерність та холодність наших молитов. Бо сказано у Святому Письмі : «Молитва віри зцілить недужого, і Господь його підійме, а коли він гріхи вчинив, простяться йому» Як.5.15

    Рознісся по всіх околицях слух, що Господь Ісус Христос в одному капернаумському будинку настановляє словом істини незліченну безліч народу. Почувши про це четверо приятелів не гаяли час і пустились в дорогу, щоби показати Ісусові свого немічного приятеля. Четверо несли розслабленого, свого товариша, несли його на ліжку - він же перебував в такому жахливому стані, що не мав можливості навіть рухатися. Вони марно проштовхувалися крізь багатолюдний натовп, щоб наблизитися до Господа, - їм це не вдалося. І тоді вони піднялися на покрівлю будинку, розкрили її і через покрівлю, з працею і зусиллями, спустили ліжко, на якій лежав немічний, до ніг Чудотворця і Зцілителя. Настільки сильна була їх віра в Христа.

     В Палестині того часу це було природно. Юдеї вважали, що гріх і страждання невіддільні один від одного. Вони стверджували, що якщо хто страждає, то він обов’язково мусів згрішити. Це також стверджували друзі старозавітного Йова : «Де, - запитував Еліфаз із Теману, - праведні бували знищенні?» Іов.4.7 . У єврейських рабинів була приказка : «Ще жоден стражденний не був зцілений перш, ніж йому були прощені всі гріхи його».

     Ісус, побачивши їхню віру, каже розслабленому: «Сину, відпускаються тобі гріхи твої»Мт.9.2 Господь хоча й не чув сповідання їхньої віри, прозорливість Його проникала до самих таємних глибин людського серця, і розглядаючи ці глибини сердечні, Господь бачив їхню велику віру. Але й Своїми тілесними очима Він побачив і пізнав віру тих, за чиїми стараннями і працею, яку вони тут доклали, щоб принести хворого до Нього. «Отже, віра їхня була очевидна і для духовного, і для тілесного зору Господа» .- Святитель Микола Сербський

     Бачимо, що першопричиною усіх наших душевних і тілесних недуг є гріх. Тому-то зцілюючи розслабленого, Спаситель почав з того, що вирвав сам корінь його мук і страждань - відпустив розслабленому гріхи.

     Герой нашої євангельської науки був і розслабленим, і грішним чоловіком. Біль, який він переносив не можна було розділити, бо це було розслабленням тіла і гріхом душі. Першим він наблизився до смерті, а другим - до мук. І життя його, і порятунок знаходилися в крайній небезпеці.. І ось, завдяки своїм чотирьом приятелям, цей нещасний з'явився туди і отримав від небесного Лікаря подвійне зцілення двоякої недуги. Для душі - прощення гріхів : «Сину, відпускаються тобі гріхи твої»Мт.9.2; для тіла - зцілення розслаблення: «Встань, візьми ложе твоє, і йди в дім твій» Мт.9.6. Хотів би у цьому місці звернути вашу увагу, дорогі в Христі, на дві події в нинішньому євангельському оповіданні - на страждання хворого і силу Лікаря. Розслаблений - яке жахливе видовище становить така людина для всіх її оточуючих! Святитель Ілля Мінятій : «Це - живий образ померлої людини, непохований труп, живі останки, які всередині живуть, бо мають ще дихання, а ззовні померли, бо немає у них ніякого руху, - тяжке поєднання життя і смерті! Немає в нього надії на лікаря або ліки. Зцілення невиліковної хвороби він чекає тільки від досконалої смерті. Хіба це не є найтяжчі страждання?» Та чуємо згодом лише при одному слові нашого Спасителя : «Встань, візьми ложе твоє, і йди в дім твій»Мт.9.6 - розслаблений збирається з силами, що лежить повстає, на превеликий подив присутніх, які бачили його обличчя : «Устав той - і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очах усіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: «Ніколи ми такого не бачили!»» Мк.2.12. Хіба це не найлегше з усіх зцілення? Чудо, мабуть вчинилося над тілом, але невидимо відбувається також і над його душею. Уявіть собі, з одного боку, нещасну душу, її вміст. Перебуваючи в розслабленні від застарілого звичного гріха, вона є нерухома для чеснот, нечутлива до благодаті, душу, якій загрожує небезпека померти вічною смертю повертає до життя Спаситель. Уявіть, з іншого - силу, яку в устах духовного наставника, мають ці слова Спасителя : «Сину, відпускаються тобі гріхи твої»Мт.9.2 – за такими словами ця душа будучи мертвою воскресає, освячується і спасається в життя вічне. Подивіться і сюди, на велику легкість рятівного зцілення. Грішникові щогодини загрожує небезпека вічних мук - це найбільше страждання для людської душі. І одним тільки словом вона може звільнитися від цієї небезпеки - ось найлегше зцілення божественною благодаттю. Ці два питання, а саме: тяжкість хвороби - гріха і легкість зцілення - прощення, - і складає зміст сьогоднішньої проповіді.

     Святитель Григорій Палама : Під «ложем» ж слід нам розуміти, що це є тіло, в якому спочиває розум, який керується плотськими прагненнями та бажаннями, і який, пригнічений тілом, дотримується справ гріховності. Але після одужання, наш розум тепер самостійно керує, провадить і носить тіло, як підвладне йому, через нього мають шанс існування плоди і справи покаяння.

     «Але щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи, - тоді каже розслабленому: Уставай, візьми ложе своє і йди в дім твій» Мт.9.6. Прекрасно тлумачить цей зв'язок мови св. Златоуст : «Оскільки не можна бачити зцілення душі, а зцілення тіла очевидно, то Я приєдную до першого і останнє, яке, хоча і нижче, але очевидніше, щоб за допомогою цього запевнити у вищому та невидимому». Чудо зцілення, яке відбулося за цими словами Господа підтвердило, що наділений Божественною силою Христос недаремно сказав розслабленому : «Прощаються тобі гріхи твої». «Своє повне одужання розслаблений засвідчив тим коли, взяв на себе свою постіль-ложе, на якій його принесли до Господа».-повчає святитель Аверкій Таушев

     Праведний Йоан Кронштадській коментуючи про вже почуті нами слова Спасителя : «Сину, відпускаються тобі гріхи твої»Мт.9.2 та «Встань, візьми ложе твоє, і йди в дім твій» Мт.9.6. Вчить нас : «Що означає такий спосіб лікування? Це означає те, що всі хвороби є наслідком наших гріхів і, що неможливо абсолютно позбавитися від хвороб, не очистившись перш від гріхів, як не можна знищити наслідку, не знищивши причини. Так як і тепер часто буває між нами багато хворих, які шукають коштів від хвороби: то для загального повчання і користі, поговоримо нині про тісний зв'язок наших гріхів з хворобами тілесними. Між хворобами і гріхами існує такий зв'язок : гріх згубний для душі, разом з тим руйнівний і для тіла».

     Блаженний Феофілакт Болгарській сьогодні звертається до кожного з нас : « І нині є Христос в Капернаумі, у будинку розради, тобто в Церкві, яка є будинком Утішителя» Нехай кожен з нас визнає перед Господом : « Я розслаблений : тому що сили душі моєї недієві і нерухомі на добро, але коли чотири апостоли-євангелисти візьмуть і принесуть мене до Господа, тоді почую слово Його : «Сину, відпускаються тобі гріхи твої»Мт.9.2

     Тепер час духовного зцілення. Отже будемо віддалятися від гріхів, якими душа болісно страждає. Бо кожен з нас робиться сином Божим через виконання заповідей. Тоді за словом пророка Ісаї , «світло твоє засяє, як зірниця, загоїться негайно твоя рана, спасіння твоє буде йти поперед тебе, Господня слава - слідом за тобою». Іс.58.8 Амінь.

Підготував: митр. прот. Тарас Волянюк

Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck