Головна Проповіді Вшанування дня пам'яті про мучеників Маккавеїв та їх матері Соломонії
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Технічна підтримка:
Вшанування дня пам'яті про мучеників Маккавеїв та їх матері Соломонії.

Добавлено: понеділок, 13 липня 2012, 21:25

     В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

     «Радійте, праведні у господі, праведним належить похвала»(Прокимен)

     Земля на якій проживаємо – це місце вигнання, терпіння повсякчасної боротьби злобою диявола і світу. Переможцями у боротьбі стають люди, сильні духом, які вміють панувати над собою, а у потребі не вагаються навіть життя своє віддати задля високих цілей. Такими героями стають мучениками за віру у правдивого Бога. Вони притягують до себе серця найперше своїми жертовними подвигами, стражданнями, мученицькою смертю. Вони приймали свою мученицьку смерть, будучи переконаними у правдивості віри, за яку не шкодували молодих життів. Їхня героїчна смерть служить доброю вчителькою для всіх, хто живе на землі після них.

     Сьогодні Свята Церква вшановує пам'ять святих мучеників Маккавеїв, матері Соломонії, а також їхнього духовного наставника Єлеазара. Вони були замучені у 166 році до Різдва Христового за віру у правдивого Бога нечестивим сирійським царем Антіохом Епіфаном. Страшні нещастя випали на долю юдейського народу, коли сирійський престол зайняв Антіох IV Епіфан. Намагаючись укріпити своє царство, Антіох почав проводити політику абсолютної, окультностії всіх народів, що входили до складу його монархії. Для цього видав наказ, яким повелів усім народам розмовляти тільки грецькою мовою, одягатися тільки по грецькому вшановувати тільки грецьких богів. Хто насмілився б противитися цьому наказові, того чекала смерть. Цей царський наказ було розіслано всім народам, у тому числі юдеям.

     За весь час свого існування юдеї ще ніколи не були в такому трагічному становищі. У них відібрали все, що було найдорожче, – мову, звичаї, віру, з усім вони не могли змиритися, але як бути з вірою в єдиного Істинного Бога, з істиною на яку теж накладалася царська строга заборона.

     Разом з царським наказом до Єрусалиму прибув великий загін сирійського війська, до обов’язків якого входило слідкувати за строгим виконанням цього наказу.

     За наказом Антіоха Епіфана саме місто Єрусалим було перейменовано на Антіохію, Єрусалимський храм був відданий грецькому богові Зевсові Олімпійському. У храмі перетвореному на ідольську божницю, встановлено було статую Зевса, перед якою приносилися язичні жертви. Силою заставляли бути присутніми під час таких жертвоприношень, після чого під страхом смерті примушували їсти ідоложертовне м'ясо. Тих, хто відмовлявся це робити чекала неминуча смерть. тут необхідно відзначити, що багато юдеїв, боячись мук, переслідувань, зраджували віру своїх батьків ставали ідолопоклонниками, але були й такі, що веліли за краще прийняти страшну смерть, аніж зраджувати свою віру.

     Одного разу до самого царя привели жінку, яку звали Соломонією і сімох її синів, яких звинувачували в тому, що вони відмовляються сповняти царський наказ. Тепер уже сам цар спочатку умовляв, а потім заставляв їсти свинне м'ясо, але ж вони сміливо відповіли цареві: «Ми готові краще померти, ніж нарушити закон наших батьків». Коли умовляння та погрози не допомогли, цар віддав братів разом з їхньою матір'ю на жорстокі муки, в яких вони й закінчили своє життя. Ця свята родина старозавітних мучеників відома зараз усьому християнському світу, як мучеників Маккавеїв.

     Добитися якихось позитивних результатів своїми переслідуваннями Епіфан Антіох не зміг. Переслідування породжували серед юдеїв тільки ненависть до своїх переслідувачів і бажання звільнитися від їхнього панування.

     Сьогоднішнє свято, на прикладі мучеників Маккавеїв, навчає нас, як ми повинні любити Господа Бога. Тому задумаймося на якусь мить, запитаймо себе, чи ми гідно називаємось християнами? Тому що дуже часто ми у погоні за приємностями цього світу втрачаємо свою суть, не задумуючись над тим, що прийде остання година смерть, хочемо ми цього чи ні. Щасливим буде той, хто зберіг віру у правдивого Бога не на словах, а своїм життям.

     Тож будьмо й ми сильними духом, споглядаючи на мучеників Маккавеїв, міцно тримаймося віри, шукаймо Бога, якщо бажаємо стати переможцями та увійти колись до щасливої вічності.

Підготував: ієрей Андрій Дуда

За достовірність даної інформації, відповідальність несе автор!!!
Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck