Головна Статті День Святої П'ятидесятниці – день розкриття тайни Святої Трійці.
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Технічна підтримка:
День Святої П'ятидесятниці – день розкриття тайни Святої Трійці.

Добавлено: середа, 19 липня 2013, 20:50

     В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

     Улюбленні у Христі брати і сестри!

     Істина Божественного Триєдинства – вершина Одкровення Бога людині, яка розкривається у день Святої Трійці.

     Якщо пізнати Бога як Творця або Єдиного можливо не тільки шляхом надприродного, але й природного одкровення, то догмат про Святу Трійцю як шлях до пізнання тайни Триєдиного Бога відрізняє хри-стиянство від інших монотеїстичних релігій, наприклад, іудаїзму та ісла¬му. Відповідно до визначення святого Афанасія Олександрійського, християнська віра – це віра в “незмінну, досконалу й блаженну Трійцю”.

     У сповіданні тайни Трійці міститься досконалість богослів’я та істинне благочестя. Для грецьких отців учення про Святу Трійцю і було сферою власне богослів’я. Угледівши потаємну вказівку на тайну Святої Трійці в словах псалма: “у світі Твоїм побачимо світло” (Пс. 35, 10), святий Григорій Богослов пише: “Ми сьогодні прозріли й проповідуємо коротке богослів’я Трійці, від Світу – Отця, прийнявши Світ – Сина, у Світі – Духу”.

     Догмат про Святу Трійцю займає винятково важливе місце в сис¬темі християнського віровчення, оскільки на ньому грунтуються інші важливі догмати, зокрема, про створення світу й людини, учення про Таїнства Церкви, та й у цілому все християнське вчення. За словами В. Лосського, тайна Пресвятої Трійці, відкрита Церкві, “є не тільки основа, але й вища мета богослів’я”, тому що, на думку Євагрія Понтійського, яку розвиває пізніше святий Максим Сповідник, “пізнати тайну Пресвя¬тої Трійці в її повноті – це означає ввійти в єдність із Богом, досягнути обожнення свого єства, тобто ввійти в Божественне життя Пресвятої Трійці”.

     Божественна Трійця є “Альфа й Омега” – Початок і Кінець – духов-ного шляху. Сповіданням Святої Трійці ми починаємо своє духовне жит¬тя. Хрещенням в ім’я Божественної Трійці ми входимо в Церкву і в ній знаходимо шлях до Отця, істину в Сині і життя у Святому Дусі.

     Віра Апостольської Церкви в Святу Трійцю знайшла своє виражен¬ня у Вселенських і Помісних Соборах, у Символі віри, у коротких і шир¬ших сповіданнях віри древніх Церков і святих отців різних епох , у багатій святоотцівській писемності (більш систематично ви¬кладена уже із середини II ст. у працях таких ранніх отців, як святий му¬ченик Іустин, філософ t святий Іриней Ліонський). Віра в Триєдиного Бо¬га відбита також у древньому і більш пізньому літургійному Переданні Церкви. Наприклад, у древніх малих славослів’ях: “Слава Отцю й Сину зі Святим Духом”, а також “Слава Отцю й Сину, і Святому Духу”. Святитель Василій Великий наводить також наступні слова подяки: “Хвалимо Отця і Сина, і Святого Духа Божого.

     Будучи наріжним каменем християнського віровчення, догмат про Пресвяту Трійцю в той же час є догматом таємничим, на рівні розуму неосягненним.

     Наш розум заходить у глухий кут перед реальністю Божественного життя. Він безсилий зрозуміти, яким чином Трійця одночасно є й Одини¬ця; як “одне і те ж з’єднано і розділено” або, що це за незвичайне “розділення з’єднання” і “єднання роздільного”. На думку святого Григорія Нісського, людина, просвічена Святою Трійцею, хоча й отримує деяке “скромне боговідання”, не може, однак, “зрозуміти сло¬вом цього таїнства: як одне і те ж, що числиться, і уникає числення, і роздільним здається, і міститься в одиниці”. Твердження, що “Бог однаково і Одиниця, і Трійця” (тобто одночасно і те й інше), уявляється нашому розумові як протиріччя. Дійсно “троїчний дог¬мат є хрест для людської думки”. У силу обмеженості людсь-кого розуму тайна Святої Трійці не може бути точно виражена в слові. Її можна певною мірою осягнути тільки практикою духовного життя. “Не встигну подумати про Одного, як окрилений Трьома. Не встиг розділити Трьох, як підношусь до Єдиного”, – говорить святитель Григорій Бого-слов. До Бога, зокрема, не можна застосувати звичну для нас категорію числа. Розглядаючи властивості чисел і пробуючи набли¬зитись до тайни числа “три”, святитель Григорій Богослов відмічає внутрішню повноту цього числа, оскільки 1 – число убоге, 2 – число розділююче, а 3 – перше число, яке переважає і бідність одиниці, і розділення двійки. Воно одночасно включає в себе і єдність, і підмножину.

     Між іншим, як зауважували отці Церкви, до Бога не можна застосо-вувати ніяке число, ні 1, ні 3, тому що рахувати можна тільки предмети, розділені простором, часом і силами. Але Божественна Трійця є абсолют¬на Єдність. Між Особами Святої Трійці немає ніякого проміжку, немає нічого вставного, ніякого перетину чи розділення. У відповідь на звинувачення у трибожжі святитель Василій Великий пише: “Ми не ведемо рахунок (Богів), переходячи від одного до множини шля¬хом додавання, говорячи один, два, три, або перший, другий, третій, то¬му що “Я перший і Я останній, і окрім Мене немає Бога” (Іс. 44, 6). Ніколи до цього дня не говорили: “другий Бог (або третій)”, але поклонялись Бо¬гові від Бога…, сповідуючи єдність Божества”. Одкровення про Святу Трійцю уявляється апорією тільки для нашого обмеженого розуму. У самому Божественному житті немає ніяких антиномій або супе¬речностей. Святі отці споглядали Єдину Трійцю, у Якій, як це не парадок¬сально, єдність аніскільки не суперечить троїчності . Як такий, що досягнув досконалості в боговидінні, святитель Григорій Палама пи¬ше, що Бог є “Одиниця в Трійці й Трійця в Одиниці, незлито з’єднана і не¬роздільно розрізнена. Одиниця, Вона ж і Трійця всемогутня".

     Богослів’я не ставить перед собою мету зняти тайну, пристосував¬ши багатоодкровенну істину до нашого розуміння, але закликає нас змінити наш розум так, щоб він став здатним до спостереження Боже¬ственної реальності. Для того, щоб удостоїтись споглядання Святої Трійці, потрібно досягти стану обожнення. Святитель Григорій Богослов пише: “Будуть ті співспадкоємці досконалого світу удостоєні і спогля¬дання Пресвятої й Владичної Трійці…, які зовсім з’єднаються з доскона¬лим Духом, і це буде, як я думаю, Царство Небесне”. Дух Свя¬тий, що від Отця виходить і в Сині перебуває, розкрив святим отцям ро¬зум до пізнання тайни Божественного Триєдинства. Амінь.

    

Підготував: митр.прот. Тарас Волянюк.

За достовірність даної інформації, відповідальність несе автор!!!
Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck