Головна Проповіді Проповідь на 3-тю неділю Великого посту, Хрестопоклінну
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Проповідь на 3-тю неділю Великого посту, Хрестопоклінну

Добавлено: субота, 17 березня 2012, 19:25

     Всі ми браття і сестри робітники у Господнім винограднику, і всі ми по визначенню Божому обречені «в поті чола свого» добувати хліб насущний. І це добування хліба є основною потребою, основним хрестом в нашому житті. Праця у винограднику – це всяка робота, чи то домашня, чи то суспільна і за всяку працю людина отримує мзду-плату, відносно робочих годин і якості. Так було, є по закону суспільства, але не так по закону Божому.

     Згадаймо Євангельську притчу, багатого виноградника. Він рано найняв робітників у свій виноградник, домовившись платити їм по динарію вдень. Хазяїн декілька разів вдень ще наймав робітників і останніх найняв лиш за годину до кінця дня. Коли прийшов час розрахунку, хазяїн розраховуючись дав кожному по динарію і першим і останнім, які пропрацювали лиш годину.

     Звичайно такий розрахунок обурив перших, які пропрацювали цілий день. Але відповідно хазяїн не забарився: «Друже» - звернувся до одного з незадоволених – «я не обідив тебе, чи не за динарій ти домовився зі мною, візьми своє і йди». Хіба я не вільний по своєму робити що хочу? Чи око твоє заздрісне, через те що я добрий? Зависливі бунтарі думали лиш про себе, про свої інтереси, і не бажали зрозуміти, стан других, які були покликані пізніше. Ці останні цілий день стояли на пекучому сонці, і гнітило їх те, що їх сім’ї сьогодні будуть без заробітків, тобто без їжи. І почувши голос: «Ідіть і ви у мій виноградник, що зробите отримаєте». Звичайно вони думали, що отримають по закону за годину, яку вони працювали. Але у хазяїна (Бога) є другий закон, друга справедливість. Він платить не тільки за працю але і за ті страждання, які вони перетерпіли у празному чеканні. Хто більше перестраждав за день і ті що цілий день працювали раділи, що за роботу отримають нагороду, чи ті, що цілий день під пекучим сонцем в очікуванні роботи втрачали надію, що їх сім’ї, щось отримають. На терезах Божої Правди зважується вся людина, весь її внутрішній стан і зовнішнє відношення. Там де стан мученицький, скорботний і покаяльний, там діє милуюча любов Божа. І ця милуюча любов Божа добре розкрита у притчі про блудного сина.

     Скільки мук пережив блудний син будучи в «країні дальній». А коли повернувся до батька, він готовий був бути одним із найманців. Але милуюча любов батька не дозволила цьому статись. Але відношення старшого брата не співпала з батьківським. Тому що тут царить близорука справедливість однобока. Старший брат висказує батьку свої обіди, зовсім не думаючи про брата його страждання і розкаяння. Чому, це відбувається, тому що ми глухі і німи відношенні до інших, а жалісливі і турботливі тільки до себе. Тому що в нас немає любові ні до Бога ні до людей, ми не усвідомлює що живемо у винограднику Божому, тобто у Його Царстві, де у всіх один Хазяїн-Отець Небесний, а ми всі браття і сестри у Христі і нормою оплати у наших відношеннях повинна бути любов.

     Сьогодні хрестопоклонна неділя, середина великого посту. Церква виносить хрест на середину Храму, щоб поклонитись йому і пригадати ті страждання, які Христос перетерпів на ньому за рід людський. Пригадати про свій хрест, який поклав на нас Господь покликавши в свій виноградник. І ми повинні його нести в терпеливості, смиренні, Господь дає кожному хрест по його силам, а от добровільний хрест може взяти кожна людина. Коли стає рабом своїх похотів і різних пороків. Ці хрести не спасительні, вони не наближають нас до Бога, за їх несіння ми не отримаєм свій динарій, тому їх треба скидати і чим скоріше, тим краще для нашої душі. Ми співаємо за кожним богослужінням «і через хрест прийде радість усьому світу», і не хай ця радість буде між нами до кінця віку. Амінь.

Підготував: митр. прот. Віктор Власюк.

Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck