Головна Проповіді Проповідь: на преподобного Онуфрія Великого.
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Технічна підтримка:
Проповідь: на преподобного Онуфрія Великого «Чесна перед Господом смерть преподобних його» (Пс.115,6).

Добавлено: вівторок, 25 липня 2013, 10:50

     «Дивний Бог в святих Його», - говорить пророк Божий. І нема сили й знаку, нема чуда, всемогутності та любові, котрих би не виявив Він задля Своїх обраних. Але не менш дивна любов святих до Господа Бога. Яких подвигів не явила вона? Яких спокус не перемогла?

     Одне із цих дивних явищ нічим не переможної, але все перемагаючої любові до Бога, а разом чудотворної сили Божої, що в немочі людській проявляється, - прославляє нині св. Церква в особі святого преподобного Онуфрія Великого.

     Коли заглянемо у життя преподобного Онуфрія, то побачимо, що воно було переповнене суворістю пустельного життя.

     Життя преподобного Онуфрія, описав нам пустельник Пафнутій. Одного разу він заглибився у пустелю в надії побачити якогось слугу Божого і попросити про молитву, а також побачити, як спасаються інші пустельники. Через кілька днів йому забракло хліба і він ослаб на силах, подумав, що доведеться йому помирати. Але ось раптом він побачив старця, волосся і борода якого сягали аж до землі. Св. Пафнутій перелякався, але старець привітав його іменем Христа Спасителя, а відтак розповів про своє життя.

     Ще малим десятилітнім хлопцем він вийшов з монастиря Єрмонолітської пустелі у Фиваїді, де виховувався. А вийшов тому, що часто чув розповіді монахів про подвиги у пустелі св. пророка Іллі і про життя св. Івана Хрестителя. В молодому серці Онуфрія зявилося велике бажання служити Богу самотньо. З монастиря вийшов потайки, але біля монастирської брами чекав на нього ангел-охоронець, який запровадив його у найглибшу пустелю, до однієї печери, і тут ангел зник з його очей. В печері на той час вже жив один старий пустельник, він прийняв хлопця і навчав його, як жити у самотності, як оборонятися від спокуси. А коли побачив, що в молодому тілі преп. Онуфрія є велика душа, запровадив його у найдальшу і найдикішу пустелю, до окремої печери і там перебував разом з ним тридцять днів, а відтак повернувся на своє місце. Але кожного року старець провідував преп. Онуфрія. Одного разу, коли прийшов то віддав Богу духа і преп. Онуфрій залишився сам на довгих сімнадцять років.

     Тепер для нього розпочалось життя повне боротьби з ворогами нашого спасіння, з дияволом і спокусами, за допомогою голоду і холоду, постів і молитов та інших трудностей та Бог не залишив цього юнака. При його печері виросла пальма, овочами з якої гудувався, і витікало джерело холодної води. Щосуботи і щонеділі ангел Божий приносив преп. Онуфрію Святе Причастя і потягом цих двох днів його уста були переповнені дивною солодкістю, а душа - надзвичайною радістю. Пізніше Бог посилав через ангела свого щоденно хліб.

     Закіншивши свою розповідь, преп. Онуфрій запровадив Пафнутія до своєї печери і тут стали разом молитися. Наступного дня побачив Пафнутій, що обличчя преподобного Онуфрія дуже змінилось, і той сказав: «Бог послав тебе сюди, щоб ти похоронив моє тіло. А коли це зробиш, повертайся до людей і розкажи, що Господь всім тим, хто принесе жертву на мій спомин, подась сили побороти спокуси, чесно жити і спастися. А хто не може принести жертви, хай подасть милостиню і побожно вимолить у честь Пресвятої Тройці трикратно «Отче наш» і «Вірую». Від так поблагословив Пафнутія і дав йому багато корисних наук, припав на коліна і почав голосно молитися, а закінчив молитву словами: «Господи, в руки Твої я даю душу мою!». У цій хвилі ясність освітила його тіло, почувся спів ангелів, і душа відійшла до неба.

     Заплакав Пафнутій, роздерши свою одежу, прикрив нею мощі покійного, а відтак похоронив його у гробі біля печери і накрив могилу камінням. Після цього печера, в якій проживав преподобний Онуфрій завалилась сама від себе, пальма зсохла, а джерело висохло. З цього Пафнутій пізнав, що немає Волі Божої на те, щоб він залишився тут жити і повернувся до монастиря, де і все розповів, а відтак записав історію життя преподобного Онууфрія.

     Сьогодні ми зібралися у храмі, щоб прославити преподобного Онуфрія Великого у своїх скромних молитвах і святковому богослужінні. Знаючи його, Богові посвячене життя, відчуваємо в ньому великого заступника перед Богом.

     І він радо заносить наші молитви до Бога, благаючи за нашу парафію, добробут, спокій і щастя для всіх тих, хто з непохитною вірою і надією прибігає до нього, просячи заступництва. Просімо, щоб преподобний Онуфрій і надалі благословляв нас і допомагав нам у наших земних турботах. Підведімо очі і серця до неба, де перебуває у Божій славі преподобний Онуфрій, і благаймо його, щоб він ніколи не покидав нас своєю всесильною опікою! Амінь.

Підготував: прот. Андрій Дуда.

За достовірність даної інформації, відповідальність несе автор!!!
Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck