Головна Життя Святих День пам'яті усікновення голови Іоанна Предтечі
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Технічна підтримка:
День пам'яті усікновення голови Іоанна Предтечі

Добавлено: неділя, 11 вересня 2011, 14:40

     Пророк Іван Хреститель - після Діви Марії самий шанований святий. На честь його встановлено наступні свята: 6 жовтня - зачаття, 7 липня - Різдво, 11 вересня - усікновення глави, 20 січня - Собор Івана Хрестителя у зв'язку зі святом Водохреща, 9 березня - перше і друге набуття його глави, 7 червня - третє набуття його глави.

    Пророк Іван Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) і праведної Єлизавети (з роду царя Давида). Жили його батьки близько Хеврона (в Нагірній країні), на південь від Єрусалиму. Він доводився по материнській лінії родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше Господа. Як оповідає Євангеліст Лука, архангел Гавриїл, з'явившись його батькові Захарії у храмі, сповістив про народження в нього сина. І ось у благочестивого подружжя, до похилій старості позбавлених розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони випросили у молитвах.

    З милості Божої він уникнув смерті серед тисяч убитих немовлят у Вифлеємі і його околицях. Святий Іоанн виріс у дикій пустелі, готуючи себе до великого служіння суворого життя - постом і молитвою. Він носив грубий одяг, прихоплений шкіряним поясом, і харчувався диким медом і акридами (рід сарани). Він залишився пустинножітелем до тих пір, поки Господь не призвав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народові.

    Підкоряючись цьому покликанню, пророк Іван з'явився на берегах Йордану, щоб приготувати народ до прийняття очікуваного Месії (Христа). До річки перед святом очищення у великій кількості сходився народ для релігійних обмивань. Тут і звернувся до них Іоанн, проповідуючи покаяння і хрещення на відпущення гріхів. Сутність його проповіді полягала в тому, що перш, ніж отримати зовнішнє обмивання, люди повинні морально очиститися, і таким чином приготувати себе до прийняття Євангелія. Звичайно, хрещення Іоанна не було ще благодатним таїнством християнського хрещення. Сенс його полягав в духовному приготуванні до прийняття майбутнього хрещення водою і Святим Духом.

    За висловом однієї церковної молитви, пророк Іоанн був світлою ранковою зіркою, яка своїм блиском перевершувала сяйво всіх інших зірок і провіщала ранок благодатного дня, освітлюваного духовним Сонцем Христом (Мал. 4, 2). Коли очікування Месії досягло вищого ступеня, прийшов до Івана на Йордан хреститися і Сам Спаситель світу, Господь Ісус Христос. Хрещення Христа супроводжувалося чудесними явищами - сходженням Святого Духа у вигляді голуба та голосом Бога Отця з неба: «Це Син Мій Улюблений ... »

    Отримавши одкровення про Ісуса Христа, пророк Іван говорив народові про Нього: «Ось Агнець Божий, який бере на Себе гріхи світу». Почувши це, двоє з учнів Іоанна приєдналися до Ісуса Христа. То були апостоли Іван (Богослов) і Андрій (Первозванний, брат Симона Петра).

Хрещенням Спасителя пророк Іоанн завершив і як би відобразив своє пророче служіння. Він безбоязно і суворо викривав пороки як простих людей, так і сильних світу цього. За це він скоро постраждав.

Цар Ірод Антипа (сина царя Ірода Великого) наказав посадити пророка Іоанна в темницю за викриття його в залишенні своєї законної дружини (дочки аравійського царя Арефи) і за незаконне співжиття з Іродіадою. Іродіада до цього була одружена з рідним братом Ірода, Філіпом.

    В день свого народження Ірод влаштував бенкет, на який з'їхалося багато знатних гостей. Саломія, дочка нечестивої Іродіади, своїм нескромним танцем під час бенкету до того догодила Іродові та возлежащим з ним гостям, що цар з клятвою обіцяв їй дати все, чого тільки попросить вона, навіть до половини свого царства. Танцівниця, навчена матір'ю, просила дати їй тоді ж на блюді голову Іоанна Хрестителя. Ірод поважав Іоанна як пророка, тому він засмутився від такого прохання. Проте посоромився порушити дану ним клятву і послав стража в темницю, який відсік Іоанну голову і віддав її дівчині, а та віднесла голову своїй матері. Іродіада, поглумившись над відсіченою святою главою пророка, кинула її в брудне місце. Учні Івана Хрестителя поховали його тіло біля самарянського місті Севастія. За свій злочин Ірод отримав відплату в 38 році після Р. X., його війська були розбиті Арефом, який виступив проти нього за безчестя дочки, яку він покинув заради Іродіади, а в наступному році римський імператор Калігула заслав Ірода в ув'язнення.

    Як оповідає переказ, Євангеліст Лука, обходячи з проповіддю Христовою різні міста і селища, з Севастії взяв в Антіохію частку мощей великого пророка - його праву руку. У 959 року, коли мусульмани оволоділи в Антіохії (при імператорі Костянтині Порфірородному), диякон переніс руку Предтечі з Антіохії в Xалкедон, звідки вона була перевезена в Константинополь, де і зберігалася до часу завоювання цього міста турками. Потім права рука Іоанна Хрестителя зберігалася в Петебурзі в церкві Спаса Нерукотворного в Зимовому палаці.

    Свята ж глава Іоанна Хрестителя була знайдена благочестивої Іоанною і похована в посудині на Єлеонській горі. Пізніше один благочестивий подвижник, копаючи рів для заснування храму, знайшов цей скарб і зберігав його у себе, а перед смертю, побоюючись наруги святині невіруючими, приховав її в землі в тому ж місці, де знайшов. У царювання Костянтина Великого, два інока приходили до Єрусалиму вклонитися Гробу Господнього, і одному з них з'явився Іоанн Предтеча і вказав, де закопана його голова. З цього часу християни стали святкувати Перше знайдення глави Іоанна Предтечі.

    Про пророка Івана Хрестителя Господь Ісус Христос сказав: «З народжених від жінок не було (пророка) більшого за Іоанна Хрестителя». Іоанн Хреститель прославляється Церквою, як «ангел, і апостол, і мученик, і пророк, і Світильник, і друг Христів, і пророків печатка, і посередник старої і нової благодаті, і в народжених пречесний, і світлий Слова глас».

Підготував: прот. Олег Гаркавий
Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck