Головна Новини благочиння На Рівненщині вшанували пам’ять Святого Димитрія Солунського
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Технічна підтримка:
На Рівненщині вшанували пам’ять Святого Димитрія Солунського

Добавлено: четвер, 12 листопада 2015, 12:15

     На Рівненщині вшанували пам’ять Святого Димитрія Солунського був сином римського проконсула в Фесалониках. Йшло третє століття християнства, римське язичництво, духовно зламане і переможене сонмом мучеників і проповідників Розіп’ятого Спасителя, посилювало погоню. Батько і мати святого Димитрія були таємними християнами. В таємній домовій церкві, в минулому дім проконсула, хлопчик був хрещений і вихований в християнській вірі. Коли помер батько, а Димитрій вже досягнув повноліття, імператор Галерій Максіміан, вступивши на престол в 305 році, визвав його до себе і, переконавшись в його освіченості і воєнно-адміністративних навиках, назначив його на місце батька проконсулом Фесалоникійської області. Головна задача, покладена на молодого стратега, була в обороні міста від варварів і винищуванні християнства. Цікаво, що серед загрозливих римлянам варварів важливе місце займали наші пращури слов’яни, особливо ті, хто охоче селився на Фесалоникійському півострові. Існує думка, що і батьки Димитрія були слов’янського походження. У відношенні до християн воля імператора була виражена однозначно: «Вбити кожного, хто призве ім’я Розіп’ятого ». Імператор не підозрював, назначивши Димитрія, яку широку дорогу сповідницьких подвигів дає він таємному подвижнику.

     Прийнявши призначення, Димитрій повернувся у Фесалоникі і водночас перед всіма проповідував і прославив Господа нашого Ісуса Христа. Замість того, щоб гнати і казнити християн, він став відкрито вчити жителів міста християнської віри і викорінювати язичницькі звичаї і ідолопоклонство. Укладач Житія, Метафраст, говорить, що він став для Фесалоникі у своїй учительській ревнощі «другим апостолом Павлом», тому що саме «апостол народів» заснував колись в цьому місті першу общину віруючих(1 Фес., 2 Фес.), Святому Димитрію назначено було Господом слідувати за святим апостолом Павлом і в мученицькій кончині.

     Коли Максіміан дізнався, що знову назначений ним проконсул – християнин, він багато римських підлеглих, що захоплювались його прикладом, звернув в християнство, гніву імператора не було меж. Вертаючись із походу в Причорномор’я, імператор вирішив вести армію через Фесалоникі, повний бажанням розправитися з солунськими християнами.

     Дізнавшись про це, святий Димитрій благочасно повелів своєму вірному служителю Луппу роздати майно бідним зі словами: «Розділи багатство земне між ними – будем шукати собі багатства небесного». А сам придався посту і молитві, готуючи себе до прийняття мученицького вінця.

Коли імператор увійшов у місто, визвали до нього Димитрія, і він сміло проголосив себе християнином і викрив неправду і сутність римського багатобожжя. Максіміан наказав заарештувати проповідника в темницю, і Ангел зійшов до нього в узилище, втішаючи і укріпляючи у подвизі. Між тим імператор вдався похмурним гладіаторським видовищам, любуючись, як його улюблений силач, німець по імені Лий, викидав з помоста на коп’є воїнів переможених ним в боротьбі християн. Відважний юнак, по імені Нестор, із солунських християн, прийшов в темницю до свого наставника Димитрія і просив благословити його на єдиноборство з варваром. По благословенню Димитрія, Нестор переміг, молитвами святого угодника, лютого німця і кинув його з помоста на коп’є воїнів, як вбивця-язичник скидував християн. Розгніваний повелитель наказав негайно арештувати святого мученика Нестора і послав охорону в темницю – пронизати коп’ями благословившого його на подвиг святого Димитрія.

     На світанку 26 жовтня 306 року в підземну темницю святого в’язня явились воїни і пронизали його коп’ями. Вірний служитель святий Лупп зібрав на полотенце кров святого великомученика Димитрія, зняв з його пальця імператорського перстня, знак високого достоїнства його,і також вмочив в кров. Перстнем і іншими святинями, освяченими кров’ю святого Димитрія, святий Лупп став зцілювати недужих. Імператор повелів захватити і умертвити його. Тіло святого великомученика Димитрія було викинуто на з’їдання диким звірям, але солунські християни взяли його і тайно віддали землі. При святому рівноапостольному Константині (306-337) над могилою святого Димитрія було побудована церква.

Підготував: прот. Валерій Гелета

Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck