21 листопада Собор Архистратига Божого Михаїла та інших Небесних Сил безплотних

Ангели та їх призначення у світі

21 листопада Православна церква святкує Собор Архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних.  Цього дня Церква прославляє святих ангелів й їх вождя-начальника ангельського світу – архангела Михаїла.

Архангел Михаїл є головним серед ангелів, на що вказує його чин/титул – «архангел», що значить «старший ангел». Ім’я «Михаїл» у перекладі з древньоєврейської означає «Хто як Бог». Іншим варіант цього імені «Хто рівний Богові?». В історії старозавітного людства архангел Махаїл є учасником найбільших події, пов’язаних із справою спасіння світу. Це єдиний ангел, ім’я, котрого згадується у декількох книгах Священного Писання, наприклад: він допомагає пророку Даниїлу (Дан. 10: 13, 21; 12: 1). Крім цього старозавітна біблійна історія приписує йому участь у таких подіях: захист ізраїльського народу під час сорокарічної подорожі пустелею (Числ. 22: 22), допомозі вождю-пророку Ісусу Навину в завоюванні Землі обітованої (Нав. 5: 12-15), знищеня ассирійського війська (4 Цар. 19: 35), спасіння трьох отроків у печі вогненній (Дан. 3: 95).

У книзі Нового Завіту, Соборному посланні апостола Юди є розповідь про розмову архангела Махаїла з дияволом за посмертну долю тіла пророка Мойсея. Тут сатана, бажаючи звинуватити Мойсея у гріхах, хотів піддати сумніву його богообраність та праведність життя, але Михаїл владою даною йому від Бога заборонив зневажати пророка й принизив диявола (Юд. 1: 9).

У Книзі Одкровення (Апокаліпсис) Іоана Богослова є розповідь про кінцеву перемогу архангела Михаїла над владою сатани й злом у світі (Одкр. 12: 7-9). Саме ця розповідь стала основою зображення архистратига Михаїла на іконах, де він змальований як захисник людства у боротьбі над злом. Через це деякі отців й вчителів церкви приписували участь архангела у Страшному суді, де він буде захищати людство, просячи Господа помилувати грішників.

Біблійні розповіді про божественну місію архангела Михаїла та інших ангелів породили появу міфологічних розповідей про їх діяльність у долі людства. Отців й вчителів церкви, зважуючи на поширення серед християн неправдивих вчень про ангелів, прийняли православне вчення щодо вшанування ангелів. Таке рішення було ухвалене на Помісному соборі у місті Лаодикія (Мала Азія) в 343 р. Собор заборонив визнавати ангелів творцями й управителями матеріального світу, поклонятися їм як духам божественного походження. З цього часу в Церкві було запроваджено святкувати 21 листопада Собор Архистратига Михаїла та інших чинів ангельських.

За віровченням православної церкви перед початком створення матеріального світу Господь створив світ безтілесних духів – ангелів. На чолі ангелів був найбільш наближений до Бога – ангел-херувим, за іншою версією архангел, Денниця, латиська назва «Люцифер», що значить «світлоносний». Через заздрість любові Господа до людини, він заздрив, загордився й почав противитися Богові. Спокусивши людство, він порушив блаженний стан світу, за що був позбавлений світлого стану, скинутий ангелами на чолі з архистратигом Михаїлом із ангельського світу до світу грішників й Аду – місця, де перебувають душі мертвих грішних людей. Звідси походять інші назви Денниці, такі як «Сатана», що значить «противник», «Диявол» – «наклепник/спокусник», також у Священному Писанні він «князем цього світу», «древнім змієм» тощо. Він спокусив на боротьбу проти Бога багато інших ангелів, які були скинуті з ним із ангельського світу. Відійшовши від Бога, їх природа змінилася, вони втратили святість й почали робити зло проти іншого Божого творіння, тобто людства. Цих упалих ангелів Біблія називає бісами або демонами, що на різних мовах означає «злий дух» або «страшна думка». Християнське віровчення вказує, що ці духи спокушають людину робити гріх, використовуючи різні уподібнення у вигляді істот, стихій, явищ чи предметів.

Скинувши злих духів, архангел Михаїл став тим ангелом, якого Бог поставив охороняти дорогу до Райського саду або Царства Небесного (Бут. 3: 23-24). За що був названий Господом «Хто як Бог», бо ніхто крім Бога не може відкрити людству дорогу до богоспілкування й блаженного життя.

З книг Священного Писання про ангелів небагато відомо, богословська наука, котра вивчає ангельський світ – ангеологія пояснює неправдиві думки щодо ангелів й доводить їх існування.

Слово «ангел» у перекладі з грецької означає «вісник». Це слово вказує на природу ангелів та їх призначення – бути вісниками волі Божої. У різних місцях Біблії можна помітити визначення ангелів як: «воїнство небесне» (Неєм. 9: 6), «ангели створені духами» (Пс.103: 4, Євр.1: 7), ап. Павло називає їх «невидимими духами» (Кол. 1: 16). Ці свідчення вказали отцям й вчителям церкви називати ангелів: безтілесними духами, котрі перебувають в іншому світі – ангельському, й посилаються Богом на землю виконувати Його волю, тому ангели звершують чудеса тільки з волі Господа.

За поясненням отців й вчителів, ангели, як безтілесні духи, були створені до матеріального, речового світу, до буття земного часу. Ангели є безтілесні істоти, то їх створення пов’язують із повідомленням першої книги Біблії – Буття, що Бог спочатку створив «небо й землю»(Бут. 1: 1). Тобто під небом слід розуміти створення ангельського світу, бо створення матеріального неба, земного розповідається у наступних днях творіння.

Якою є природа ангелів точно невідомо, преп. Іоан Дамаскін пояснює, що вони безтілесні розумні духи, котрі володіють власною свободою. Їх природа не є подібною до духовної природи Бога чи людини, вони зображуються у формі людського тіла й очевидно вони володіють своєрідною духовною тілесністю або вогненним тілом, про що говорить ап. Павло, називаючи ангелів «вогненним полум’ям» (Євр. 1: 7).

Духовна природа ангелів не обмежує їх місце перебування, з волі Божої вони можуть перебувати невидимо у людському світі, допомагаючи й охороняючи людей. Церква не стверджує, що вони всюдисущі як Бог, деякі отці й вчителі доводили, що ангели здатні вдосконалюватися у святості й послуху Богові. Перебування в благодаті Божій та освячення у ній є основою їх існування й безсмертного буття. Через свою духовну природу вони більше наближені до Бога, однак людська природа є досконалішою за ангельську, бо людина має тіло та душу.

Духовна природа ангелів показує, що вони нездатні розмножуватися як люди, а створені всі відразу, кількість їх для людини є невідомою. Отців й вчителів церкви, спираючись на книг Священного Писання й історію церкви, пояснюють, що ангельський світ поділений на різні види ангелів за станом їх призначення й святості. На першому місці знаходяться: серафими, херувими, престоли; на другому: господства, сили, власті; на третьому: начала, архангели, ангели. Однак, такий ієрархічний поділ є умовним, багато християнських богословів пояснюють, що цими творіннями ангельський світ не обмежується.

Із біблійних книг й інших джерел, нам відомі імена деяких ангелів – архангелів, найпершим є Михаїл, потім Гавриїл (імʼя означає «муж Божий»), Рафаїл (допомога Божа), Уриїл («вогонь/світло Боже»), Ієреміїл («висота Божа»), Селафіїл («молитва до Бога»), Ієгудиїл («хвала Божа»), Варахиїл («благословення Боже»).

Метою існування ангелів є служіння й прославлення Бога, разом з тим вони приймають участь у спасінні людства. У кожної людини, народу та Церкви є свій ангел-охоронець, який зберігає людину від знищення дияволом та його слугами зла (Мф. 18:10, Діян.12: 12-15). Ангел-охоронець згідно притчі Христа про багача й Лазаря не залишає людину навіть після смерті й супроводжує їх до входження у Царство Небесне (Лук. 16: 19-31).

Від початку християнської віри архангел Михаїл й весь ангельський світ вважалися християнами захисниками людського роду. Різні випробування, спокуси, хвороби, знедолення, що відбуваються у житті віруючих є наслідком дії злих духів, тому до архангела Михаїла й воїнства ангельського завжди зверталися з молитвою про допомогу й захист від стихійних лих, хвороб, катаклізмів, війни, а найголовніше від спокус.

Найпоширенішою іконою є зображення архангела Махаїла зі списом у руці в оточені ангельського світу, що символізує перемогу Бога над злом у світі. Зустрічаються ікони, де він стоїть з хрестом у руці або з мечем й щитом вогненним у руці, а під його ногами змій-сатана. Також є ікони на яких, він знаходиться по центрі й відокремлює грішників від праведників. Незмінним атрибутом зображення архистратига Михаїла є його облачення у залізні військові обладунки. Часто у храмах можна помітити образ архистратига Михаїла на дверях іконостасу, котрі ведуть до вівтаря, це символізує його як охоронця раю або Царства Небесного. У кожній Помісній церкві існують свої зображення ангелів, які приурочені до певний подій, що святкуються християнами, де прославляються ангели, що допомагали людям у важкі часи й випробування, наприклад: існує ікона чуда архистратига Михаїла у Хонах, чудо врятування отрока біля гори Афон, чудо врятування Флора й Лавра тощо.

Священик Віталій Кузін

Головна, Новини, Статті

Привітання з Різдвом Христовим

07/01/2019
Вселенський Патріарх Варфоломій: Підписання Томосу – це особлива місія. І це радість не тільки для українців, які живуть в Україні,…
Read More

Українська Церква отримала Томос про автокефалію

06/01/2019
6 січня 2019 року Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій урочисто вручив Предстоятелю єдиної Помісної Української Православної Церкви Блаженнійшому Митрополиту Київському і…
Read More

Шановні представники Здолбунівської районної та міської влади!

06/01/2019
Христос народився! Славімо Його! Різдво Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа – це свято прославлення Всемогутності та Премудрості Божої. Бог…
Read More

Життя і чудеса святителя Миколи Чудотворця

19/12/2018
Важко знайти більш шанованого в православному світі святого, ніж Микола Чудотворець. Він охороняє моряків, дітей та невинно засуджених, кількість присвячених…
Read More

Свято-Михайлівський храм село Мала Мощаниця

17/12/2018
7 червня 2016 року архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон з архіпастирським візитом відвідав Свято-Михайлівську парафію села Мала Мощаниця Здолбунівського благочиння,…
Read More