Головна Парафії благочиння Свято-Онуфріївська парафія с. Дермань 2
Головне меню
Новини
Публікації
Лічильник відвідуваності


Технічна підтримка:
Свято-Онуфріївська парафія с. Дермань 2

     Дуда Андрій Андрійович народився 22 січня 1982 року в селі Малинівка Рогатинського району Івано-Франківської області.

     В 1988 році пішов до Верхньо-липицької ЗОШ І-ІІІ ст.

     В 1999 році закінчив школу і вступив до Рівненської духовної семінарії.

     В 2003 році закінчив навчання в семінарії.

     З 1 лютого 2007 року призначений настоятелем Свято-Онуфріївської парафії села Дермань Здолбунівського благочиння.

     Батько – Дуда Андрій Михайлович 1948 р.н., пенсіонер.

     Мати – Дуда Марія Василівна 1952 р.н., пенсіонер.

     Склад сім’ї:

     Дружина – Дуда Ольга Богданівна 1988 р.н., навчається в МЕГУ ім. ак. С. Дем’янчука місто Рівне.

     На даний час проживає на парафії

Інформація про храм та парафію.

     В кінці Х століття князь Володимир прийняв християнство східного (грецького) обряду. У першій половині ХІ століття християнство було вже по всій території Київської держави, а також на Волині.

     У 9-10 столітті на теперішній території с. Дермань існувало два великі поселення. Одне на високому пагорбі - теперішня назва «Городище», і друге - в долині річки Устя - під назвою Райгород. Містечко було розташоване на невеликому підвищенні, яке огинала півколом річка Устя. Навколо були луки, на яких весною цвіли квіти. За цю красу різнотрав’я жителі назвали свій городок Райгородом.

     Містечко було дерев'яним. І церква у ньому була дерев'яна. У 1241р. монголо-татарська орда, що йшла з Києва на західні землі, знищувала на своєму шляху все. Згорів і Райгород. Жителі втекли у навколишні ліси. Після проходу орди жителі не зважились відбудовувати містечко. Вони вирубували ліси і селилися на навколишніх пагорбах. Так виникло нове поселення яке отримало монгольську назву Дермань (могила великого мужа). Нову церкву дерманці побудували на території Городища - могутнього земляного укріплення. Вали земляного цього укріплення і до сьогодення досягають висоти 10-12 м. і простягаються на 2 км. Ця також дерев'яна церква проіснувала до 1750 р.. Вже в той час підозрювали, що спалили її монахи Дерманського монастиря, які були уніатами з 1720р.. Князь Заславський не дозволив відбудувати церкву. Жителі с.Дермань-2 змушені були стати уніатами, так як були кріпаками монастиря.

     Дермань-1 виник у першій половині 17століття тут поселили гайдуків, які повинні були обороняти Дубенський замок. Гайдуки підкорялись тільки князеві. Вони почали боротьбу за свою православну церкву, незалежну від монастиря. У 1806р. першодерманці побудували невелику дерев’яну церкву за селом в урочищі «Круча». Інша версія така, що на «Кручі» було колись невелике поселення і його жителі побудували церкву, яку освятили на честь св. Онуфрія Великого,пам'ять якого Церква звершує 25 червня. Першим священиком став Яків Іванович Сидрисаєвич. Приход був дуже бідний тому, що не було виділено землі для церкви. Священик зміг прожити тільки за підтримки жителів. В кінці 18 століття на Волині назрівали великі зміни. У 1793-1795 рр. Волинь увійшла до Російської імперії. По царському указу жителі поверталися до православ'я. Це сталося у 1794 р. Дермань-1 влада передала під нагляд Мізоцького священика, а с. Дермань-2 під нагляд точивицького священика. Дерманцям це не сподобалось і вони звернулись до єпископа Житомирського Варлаама з проханням призначити їм окремого священика, який би служив у церкві св. Онуфрія, яку перевезли з «Кручі» в центр села на могилки (цвинтар) у 1855р., бо невеличке поселення, яке проживало на «Кручі» зникло. В цьому ж році церкві видали антимінс і тут почалась служба. На той час населення в обох Дерманях було більше 4 тис. чол.

     У 1827р. Дерманський монастир став православним. Уніати почали будівництво нової церкви, бо знали,що їх виженуть з монастиря. Будівництво вони закінчили у 1810р. Проте їх у 1828 р. вигнали зовсім з села, їх церква була віддана православній громаді. Таким чином у Дермані стало три православні церкви. Влада вирішила, що жителі с. Дермань 2 будуть прихожанами монастиря, а жителі с.Демань-1 стануть прихожанами нової св. Троіцької церкви. Свято-Троїцька церква і Свято-Троїцький монастир на даний час належать до УПЦ МП. Церкву св. Онуфрія перетворили на каплицю, яку використовували для похоронів.

     Каплиця простояла на Могилках без ремонту до 30-х рр. 20 ст. У 1928р. провели невеличкий косметичний ремонт. У 1937р. каплиця мало не згоріла. Помер вчитель школи Левицький Констянтин. Його тіло поставили на ніч у церкві. У труну поставили велику свічку. Сторож сидів на сходах на дворі. Свічка упала на обличчя покійного. Обгоріло обличчя і вогонь погас. Тільки вранці родичі побачили, що сталось. Дружина померлого вважала себе винною, що не сиділа біля труни і щоночі приходила до могили чоловіка молитись.

     Без ремонту каплиця пережила війну, важкі після воєнні роки. Церква почала помаленьку руйнуватись. У 60-ті роки влада закрила монастир і в Дермані знову залишивсь один храм. Податок на два приміщення був такий великий, що церковний комітет змушений відмовитись від використання каплиці. Дуже скоро знайшлись негідники, які збили замок і вчинили погром. У вівтарі перекинули престіл, під яким був дубовий хрест з вирізаною на ньому датою 1855р. Церкву знову замкнули. Лише в кінці 70-х р. влада дозволила проводити в церкві похоронний обряд. На початку 80-х рр. колгосп ім. Хмельницького виділив матеріали і майстрів для ремонту. Церкву підремонтували, покрасили. У 90-ті рр. проведено, ще один ремонт з покраскою. Справжній ремонт провела громада Української Православної церкви Київського Патріархату. Якій влада у 2001р. передала приміщення церкви для проведення богослужінь. Громада провела великі ремонтні роботи. Купол церкви перекрили бляхою золотистого іридієвого сплаву і вона засяяла на цвинтарному пагорбі. На кошти прихожан провели до церкви електрику по кабелю, що дало можливість опалювати приміщення. Останні роки зроблено новий розпис інтер'єру церкви. Зробив це художник Роман Бухальський. Зроблена якісна покраска зовнішніх стін храму, надбудоване накриття сходів. Тепер церква св. Онуфрія має гарний вигляд. У церкві співає молодіжний хор. Хором успішно керує Ганна Олексіївна Хижевська.

     У церкві служили такі священики:
         ієр. Валентин Гордійчук з 1.07.2001 по 1.10.2001р.;
         ієр. Олександер Страхарчук з 1.11.2001 до 1.11.2006р.;
         ієр. Тарас Вересюк з 1.11.2006 до 1.02 2007р.;
         ієр. Андрій Дуда з 1.02.2007р.

     Шкода, що дерманці поділені на три парафії. Хочеться вірити, що в найближчому майбутньому не тільки в Дермані, а і в усій державі буде єдина Українська Православна Помісна Церква.

Благодійність
Рекомендуємо відвідати:





Design&project
Yevgen Antonyuck